Свято-Троїцький Антонієві-Димська монастир знаходиться в селі Червоний Броневик, що розташована в Боксітогорск районі Ленінградської області. Ця православна обитель належить Санкт-Петербурзької митрополії РПЦ. За двадцять кілометрів від неї знаходиться місто Бокситогорск, а в сімнадцяти - Тихвін. Антонієві-Димська монастир має багату історію заснування та існування - про це і піде мова далі.
Обитель, згідно з переказами, заснована в 1242 році на землях Новгородської республіки преподобним Антонієм, який був учнем Варлаама Хутинського. Установа відбулося офіційно, коли була подарована грамота князем Олександром Невським.
У 1409 обитель нібито повністю зруйнували під час навали на Новгородські землі хана Едигея (насправді Едигей не дійшов до Новгородської землі). Бачачи наближення ворога, насельники монастиря проспівали біля раки з мощами Антонія молебень і приховали їх під спудом, присипавши землею і поклавши кам'яну плиту. Церковне начиння, вериги, залізну капелюх і дзвони святого опустили на саме дно Димського озера.
XVI-XVII століття
З 1585 року, після того як шведами в 1578 році була розорена Валаамская обитель, її ченці переселилися в Антонієві-Димська монастир. Тут зберегли загальножительні Валаамские традиції. У 1618 р ченців перевели до Василівської обитель на Волхові.
У 1611 року розорення шведів піддався монастир. Війська Якова Делагард облогою не змогли взяти Тихвинскую Успенську обитель і свій удар обрушили на Димська. Братія неукріпленого монастиря не змогла чинити опору і розійшлася по навколишніх лісах. Келії і храми були спалені.
З благословення патріарха Філарета в 1626 році цар Михайло Федорович наказав відновити Антонієві-Димська монастир. А в період царювання Олексія Михайловича, в 1655 році, в обителі працями ігумена Філарета був побудований перший храм з каменю.
У 1687 р Димська монастир згорів, а потім був заново відбудований.
Джерела ранньої історії монастиря
Відомості про заснування обителі містить житіє Антонія Димського, найбільш рання його редакція з дійшли до нас датується кінцем сімнадцятого століття. Швидше за все, в Димська монастирі житіє було складено з використанням місцевих переказів.
1700-1919 роки
У дев'ятнадцятому столітті монастир знову був оновлений. Більшість дерев'яних будівель замінили кам'яними. Працями настоятеля Амфілохія в 1839 році навколо обителі була побудована кам'яна огорожа зі Святими вратами і чотирма вежами по кутах. При ігумені Іларії в 1840 році був зведений одноповерховий братський корпус, а в 1846-м побудували двоповерховий настоятельскій корпус, де розташувалися кухня, братська трапезна і просфорня. У 1849 році звели двоповерховий паломницький корпус, а в 1850-м - льодовики, господарські споруди і квасоварні.
При обителі функціонувала парафіяльна школа, де навчалися діти з навколишніх сіл.
Число насельників, починаючи з тридцяти ченців Тихвінської обителі, в 1794 р оселилися тут, до 1917 року збільшилася до п'ятдесяти п'яти. У рапорті архімандрита Антонія (Димінського) від 1913 р повідомляється, що вся братія, за винятком кількох людей, погано себе вела. Більшість ієромонахів мали сім'ї, а настоятель налаштував навколишнє населення проти себе, і люди погрожували підпалом.
Останнім настоятелем монастиря, яким в терміновому порядку замінили батька Мефодія, зазначеного в рапорті, був ігумен Феоктист.
період закриття
У 1919 р обитель була скасована. Як розповідали місцеві жителі, щоб розігнати ченців, був пригнаний броньовик. Населений пункт на місці монастиря в пам'ять про ту подію перейменували в Червоний броньовик.
У приміщеннях обителі в 1921 році розташовувався притулок для людей похилого віку та інвалідів. У 1929 році тут утворили комуну з виробництва цегли, діяльність якої полягала в розбиранні монастирських веж і стін на цеглу для продажу.
До кінця 1930-х рр. Троїцький собор діяв в якості парафіяльного храму. В цей же період було знищено монастирське кладовище.
Після закінчення ВВВ в готелі і зберігся келійному корпусі організували школу трактористів, а потім в цих будівлях розташували психіатричну лікарню.
В останні десятиліття двадцятого століття залишки обителі передали Бокситогорска комбінату «Глинозем». У монастирському прочан будинку розмістили санаторій-профілакторій заводу. Головний собор використовували під склад, а в 1956-1961 рр. його розібрали остаточно.
відновлення обителі
Подвір'я в Санкт-Петербурзі
Антонієві-Димська монастир: як доїхати
Обитель знаходиться в Боксітогорск районі Ленінградської області, в селі Червоний Броневик, п / о Галічний. Доїхати до неї можна з автовокзалу Санкт-Петербурга на обвідному каналі. Необхідно сісти на рейсовий автобус, наступний до Пікальово або Бокситогорска, вийти на зупинці "Галічний", після чого пішки пройти три кілометри.
