Дивіться також
Кожен віруючий думає про те роковому моменті, коли його не стане в цьому світі і він втратить все, що в ньому придбав, крім своїх діянь - єдиного, що він понесе в могилу. І чим більше віруючий думає про смерть, тим більше віруючим він стає. Імами Ахль аль-Бейт, нехай буде мир над ними всіма, закликали нас поминати свою смерть як можна частіше і відкрили завісу однією з найбільших таємниць, що розбурхувала людські уми в усі часи, розповівши своїм шиїтам про те, що відбувається в момент смерті. Щоб ознайомити вас з цими сакральними знаннями, ми перевели три десятка переказів, які, як ми сподіваємося, допоможуть вам привести в порядок свою душу.
1. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Між кожним з вас і радістю, радістю і насолодою очей - лише момент, коли душа дійде до сюди», - і він вказав на своє горло. - «Коли настане смертна агонія (для віруючого), прийдуть до нього Мухаммад, Алі, Джабраїл і ангел смерті. Повелитель віруючих Алі наблизиться до нього і скаже: "Про Посланник Аллаха, цей любив Ахль аль-Бейт - полюби ж його!". Посланник Аллаха скаже: "Про Джабраїл, цей любив Аллаха, Його Посланника і Ахль аль-Бейт Його Посланника - полюби ж його!". Джабраїл скаже ангелу смерті: "Цей любив Аллаха, Його Посланника і Ахль аль-Бейт Його Посланника - полюби ж його і будь його другом!". І наблизиться до нього ангел смерті і скаже: "Про раб Аллах! Ти придбав безпеку, ти вхопився за найбільшу непорочність в ближній життя! Те, чого ти боявся, - Аллах усунув це від тебе, а то, на що ти сподівався, - отримав. Возрадуйся ж праведним попередникам, будь супутником Посланника Аллаха, Алі і Фатіми! "» ( «Фуру кафі», т. 3, с. 131).
2. Абу Басира передав: «Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав:" Воістину, коли людина помирає, він бачить Посланника Аллаха і Алі "» ( «Аль Фусуль», т. 1, с. 311).
3. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Клянуся Аллахом, всякий, хто вмирає на любові до Алі ібн Абу Таліба, бачить його в найулюбленіших для нього (вмираючого) місцях. І всякий, хто вмирає на ненависті до Алі ібн Абу Таліба, бачить його в найбільш ненависних для нього місцях »(« Амали »Тусі, т. 1 с. 166).
4. Яхья ібн Сабур розповів: «Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав про вмираючого, очі якого перед смертю наповнюються сльозами:" Це відбувається при баченні Посланника Аллаха: він бачить того, хто тішить його ". Потім він сказав: "Хіба ти не бачив людини, який бачить те, що його радує і що він любить? Тому його очі наповнюються сльозами, і він сміється "» ( «Аль-Кафи», т. 3, с. 133).
5. Укба передав: «Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав:" Людина бачить, коли його груди перестає дихати ". Я запитав: "Нехай стану я жертвою за тебе! Що він бачить? ". Він відповів: "Він бачить Посланника Аллаха, який говорить йому:« Я - Посланник Аллаха. Возрадуйся благої вісті! ». Потім він бачить Алі ібн Абу Таліба, який говорить йому: «Я - Алі ібн Абу Таліб, якого ти любив. Чи бажаєш ти, щоб сьогодні я був корисний для тебе? »". Я запитав Імама Садика: "Чи є хоч хтось із людей, який бачить це, а потім повертається в ближній світ?". Він сказав: "Ні, ніколи. Він вмирає і це велично для нього. І про це в Корані є слова Великого і Всемогутнього Аллаха: «Ті, які увірували і були богобоязливі. Їм блага вість в ближньому світі і в потойбічному, і немає зміни словами Аллаха »(10: 63-64)" »(« Аль-Кафи », т. 3, с. 133).
6. Абдуссамад ібн Башир розповів від одного із сподвижників Імама Садика, нехай буде мир з ним: «Я сказав Імама:" Так учинить добро тобі Аллах! Хто бажає зустрічі з Аллахом, з тим бажає зустрічі Аллах, а хто ненавидить зустріч з Аллахом, зустріч з тим ненавидить Аллах ". Він сказав: "Так". Я сказав: "Але я ненавиджу смерть". На що він сказав: "Це не так, як ти гадаєш. Це проявляється при баченні в момент смерті: коли вмирає бачить те, що він любить, то немає для нього нічого найулюбленіше того, до чого він йде; Всевишній Аллах бажає зустрічі з ним, і тоді і він бажає зустрічі з Аллахом. А коли вмирає бачить те, що не любить, то немає для нього нічого ненависніше зустрічі з Аллахом, і Аллах ненавидить зустріч з ним "» ( «Аль-Кафи», т. 3, с. 134).
7. Саїд ібн Ясар передав, що один із синів Сабура захворів. Саїд сказав: «Я знаходився поруч, коли той помирав. Він простягнув руку і сказав: "Ти освітив мою руку, про Алі!". Коли ми прийшли до Імама Садиков, нехай буде мир з ним, біля якого знаходився Мухаммад ібн Муслім, у мене виникла підозра, що Мухаммад розповів Імама про цю людину і послав за мною посильного, з яким я прийшов. Імам сказав: "Розкажи мені про цю людину, біля якого ти перебував, коли він помирав. Що він сказав?". Я відповів: "Він простягнув руку і сказав:« Ти освітив мою руку, про Алі! »". Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: "Клянуся Аллахом, він бачив його! Клянуся Аллахом, він бачив його! Клянуся Аллахом, він бачив його! "» ( «Аль-Кафи», т. 3 с. 131).
8. Імам Реза передав від Імама Казима, що у Імама Садика, нехай буде мир над ними всіма, запитали: «Опиши нам смерть». Він сказав: «Для віруючої вона подібна до прекрасному запаху, через якого віддаляються від нього всі болі і тяготи. Для невіруючого ж вона подібна до жала змії або скорпіона, і ще важче цього ». У нього запитали: «Кажуть, що смерть важче, ніж розрізання на шматки пилкою або ножицями, ніж забивання камінням, ніж обертання млинового жорна на зіниці ока. Чи так це?". Імам сказав: «Так, вона така для деяких невіруючих і грішників. Хіба ви не бачили їх, коли осягають їх ці муки? Але те, що страшніше цього - муки майбутнього світу, які не зрівняються з муками світу ближнього ». У Імама запитали: «Тоді чому ми іноді бачимо невіруючих, для яких смерть легка, так що вони сміються і розмовляють, коли вона приходить? І деякі віруючі - точно так же. Однак для деяких віруючих і невіруючих агонія смерті буває однаково важка ». Він сказав: «тяготи і муками випробовується віруючий, щоб очистити його від гріхів, щоб він увійшов в майбутній світ чистим, заслуговує вічну нагороду без жодних перешкод. А що стосується легкості невіруючого при смерті, то вона забирає нагороду тих благих справ, які він здійснював в ближньому світі, щоб він увійшов в майбутній світ тільки з тим, що тягне за собою покарання. А якщо невіруючий відчуває тягар при смерті, то це - початок його покарання Аллахом. Бо Аллах - справедливий і не робить гноблення ». У нього також запитали: «Розкажи нам про чуму». Він сказав: «Це - покарання Аллаха для одних і милість Його для інших». Вони запитали: «Як же милість може бути покаранням?». Він відповів: «Хіба ви не знаєте, що вогонь Ада - покарання для невіруючих і милість для вартою Ада?» ( «Уйун Ахбар ар-Реза», т. 1, с. 542).
9. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав у своїй промові після смерті Посланника Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід: «О люди! Ні гідності вищого, ніж іслам; немає благородства більш великого, ніж богобоязливість; немає фортеці міцнішою, ніж благочестя; немає заступника більш успішного, ніж покаяння; немає скарби кориснішого, ніж знання; немає честі більш піднесеною, ніж терпіння; немає знатності більш досконалою, ніж вихованість; немає спорідненості нижчого, ніж гнів; немає краси прекраснішою, ніж розум; немає зла чорніше, ніж брехня; немає зберігача надійніше, ніж мовчання; немає одягу красивіше, ніж здоров'я, і немає чужака ближчого, ніж смерть. О люди! Той, хто ходив по землі, піде в її надра, і день і ніч поспішають прати життя. Для будь-якого живого - хліб насущний, і всяке зерно поїдання; ви ж - хліба для смерті, і Той, Хто відає дні, не буває безтурботний про готовність. Ні вам порятунку від смерті - ні багатому через його багатство, ні бідному через його бідність. О люди! Хто боїться свого Господа - уникне Його кари; хто не знає упину в промовах - зробить явним своє марнослів'я; хто не може відрізнити добро від зла - подібна тварині. Як малі лиха сьогоднішнього дня перед стражданнями завтрашнього! О так! Ви не відкидаєте цього через те, що є між вами з гріхів і непокори. Як же близько спокій до втоми, а лихо - до милостей! Зло, за яким йде Рай, не їсти зло, і добро, коли за ним йде Вогонь, що не є добро. Будь-яке ж благо, крім Рая, зневажено, і всяке лихо, крім Вогню, - благоденство »(Садук,« Таухид », хадис 62).
10. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Хто помре з тим, що має, того Аллах воскресить з цим» ( «Гурар аль-хікам», хадис 319).
11. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав про смерть: «Спершу ти вважаєш роки, потім місяці, потім дні, потім же годинник, і в кінці - останні подихи. А коли смерть наздоганяє, не в силах вони повернути навіть один час! »(« Біхар аль-Анвар », т. 14, с. 463).
12. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «У минулому група людей сказала своєму Пророку:« Попроси Аллаха, щоб він віддалив від нас смерть ». Цей Пророк попросив Аллаха. І тоді розмножилися вони так, що стало їм тісно в своїх будинках, і примножилися покоління, і, прокидаючись, людина годував батька і матір, і діда, і діда його діда, і мив їх, і корився їм, і не залишалося у нього часу , щоб здобути собі їжу. Тоді вони сказали пророку: «Попроси Аллаха повернути нас до свого попереднього стану». І Пророк виконав їх прохання, і вони повернулися до свого попереднього стану »(« Біхар аль-Анвар », т. 6, с. 137).
13. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Якщо ти повернеш своє обличчя до світу ближнього, то смерть поверне особа до тебе. Як же близька зустріч ... »(« Біхар аль-Анвар », т. 71, с. 263).
14. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Час переходу з цього світу - дуже близько» ( «Маан аль-Ахбар», с. 289).
15. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Ніщо так не близько, як смерть» ( «Маан аль-Ахбар», с. 289).
16. Імама Саджаді, нехай буде мир з ним, запитали: «Що таке смерть?». Імам відповів: «Смерть для віруючого - це зняття Вошивої одягу і ланцюгів і заміна їх на пахучу і найдорожчу одяг, і це зміна його будинку на найзручніший будинок, до якого він прийде найзручнішою дорогою. Для невірного ж - це здирання з нього найдорожчою одягу, зміна безпечного будинку і одягу на саму огидну одяг і на найжахливіший будинок і на муки »(« Маан аль-Ахбар », с. 289).
17. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і рід його, сказав: «Смерть - подарунок для віруючого» ( «Біхар аль-Анвар», т. 6, с. 191).
18. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Коли він (віруючий) вмирає, Мухаммад і Алі повідомляють йому радісну звістку про Рай» ( «Біхар аль-Анвар», с. 82, с. 167).
19. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Пам'ятайте смерть часто. Немає такого раба, яка не згадував би смерть і Аллах не оживити б його серце і не полегшив йому смерть »(« Біхар аль-Анвар », т. 6, с. 133).
20. Повелитель віруючий Алі сказав Імама Хасану, нехай буде мир над ними обома: «Синку! Згадуй смерть часто. Перебувай у думках про те, що направив після смерті до Нього, щоб коли вона (смерть) тебе наздожене, ти зміг з усією своєю міццю встати перед нею. Інакше не було б, щоб вона наздогнала тебе раптово і відрізала твій подих »(« Біхар аль-Анвар », т. 82, с. 168).
21. Імам Садик, нехай буде мир з ним, сказав: «Поминання смерті умертвляє бажання душі і зриває їх (бажання) з кореня і зміцнює серце обіцянками Аллаха. Це (поминання) змішує прапори бажань і гасить вогонь бажання, і зменшує значення світу перед твоїми очима »(« Біхар аль-Анвар », т. 18, с. 370).
22. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Я дивуюся з того, хто бачить як життя його зменшується щодня, але він не готується до цього» ( «Аль-Кафи», т. 3, с. 259) .
23. Посланник Аллаха, нехай благословить Аллах його і його рід, сказав: «Ніхто з вас не бажає смерті, крім тих, хто впевнений у своїх діяннях» ( «Кашфі аль-гума», с. 3, с. 42).
24. Імам Бакир, нехай буде мир з ним, сказав: «Хто вірує випробовується усіма випробуваннями і вмирає будь смертю, але він не вбиває себе» ( «Аль-Кафи», т. 3, с. 112).
25. Абу Басира передав: «Я запитав Імама Садика, нехай буде мир з ним, про смерть віруючого. Він сказав: «Хто вірує вмирає будь смертю: він тоне, гине під руїнами, його вражають хижаки, він гине від блискавки. Але блискавка не вражає того, хто поминає Всевишнього Аллаха »(« Аль-Кафи », т. 3, с. 112).
26. Перебуваючи в таборі Хадірін при виступі з Сиффіні, Повелитель віруючих Алі написав заповідь своєму синові Імама Хасану, нехай буде мир над ними обома, що стосується смерті: «Синку, частіше згадуй про смерть і про місце, куди ти підеш несподівано і якого ти після смерті досягнеш, так що якщо прийде вона до тебе, будеш ти насторожі, себе до її приходу належним чином приготував, так що не застане вона тебе зненацька пришестям несподіваним. Стережись, щоб не опинитися введеним в оману прагненням людей до мирського життя і їх прихильністю до неї. Аллах тебе про це попередив, а світ про смертність своєї повідомив і зло своє перед тобою явив. Воістину, хто за мирським життям спрямовується, подібний до гавкаючим собакам або хижакам, один одного пожирає, один одного тим, хто ненавидить: сильний слабого пожирає, великий малого утискає. Деякі - як худобу прив'язаний, а деякі - як відв'язав, шляхи свої втратив, в різні боки розбрелися. Несучі збиток стада, що кочують по непрохідним долинах. Немає їм ні пастуха, щоб утримати, ні доглядача, щоб в стада збирати. Світ направив їх по шляху сліпоти, очі для розпізнання маяків керівництва відняв, так що в дикості своїй вони блукають, в ній потопають і насолоду отримують, зробивши її своїм Господом, і грає вона з ними, і грають з нею, і забувають, що за нею »(« Нахдж аль-Балага », лист 31).
27. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Смерть - врата потойбічного світу» ( «Гурар аль-хікам», с. 319).
28. Повелитель віруючих Алі, хай буде мир з ним, сказав: «Ні потаємного ближче, ніж смерть» ( «Біхар аль-Анвар», т. 71 с. 263).
29. Садір ас-Сайрафі запитав Імама Садика, нехай буде мир з ним: «Так буду я твоєї жертвою, про син Посланника Аллаха, чи може віруючий бути незадоволеним, коли забирається його душа?». На що Імам відповів: «Клянуся Аллахом, ні! Коли до віруючому підходить ангел смерті і бачить віруючого стурбованим, то каже: "О друже Аллаха, що не журися! Клянуся Тим, Хто обрав Мухаммада пророком, я більш співчуваючий, ніж добрий батько. Відкрий очі і подивися! ". Він подивиться: перед ним постає Посланник Аллаха, Повелитель віруючих, Фатіма, Хасан, Хусейн і Імами з його нащадків. Ангел скаже: "Це твої друзі". І тоді закличе глашатай з боку Божественного Трону: "О ти, душа упокоївся! Вернись до твого Господа задоволеною і здобула достаток! Зайди з Моїми рабами! Зайди в Мій Рай! "(89: 27-30). У цей момент не може бути нічого більш бажаного для віруючого, ніж відділення його душі і її якнайшвидший прихід до глашатаю »(« Аль-Кафи », т. 3, с. 112).
30. Імам Садик, нехай буде мир з ним, запитав у одного зі своїх сподвижників: «Чи пригадуєш ти горе Хусейна?». Він відповів: «Так, я сумую і плачу по ньому». Імам сказав: «Будь впевнений, що в момент своєї смерті ти побачиш моїх батьків, що дають ангелу смерті щодо тебе наказ, який стане причиною світла твоїх очей. Знай, що плач по Хусейну зробить ангела смерті до тебе добрішим, ніж твоя власна мати! Плач по Хусейну зверне перебування мертвого у гробі в легкість і радість, і одягне його в момент виходу з неї, і ангели повідомлять йому звістку про Рай і нагороди від Господа. Нагородою кожної сльози стане вічний Рай притулком »(« Каміль аз-зіярат », с. 101).